На головну Написати лист



Про юрисдикцію органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів (в контексті законопроекту №11318 від 11.10.2012)

Проблема юрисдикції органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів є сьогодні однією з найбільш важливих для розвитку місцевого самоврядування чи навпаки його стагнації.

На жаль Конституція України виписана таким чином, що досі не є зрозумілим (принаймні цим користуються прихильники централізації), чи поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування за межі населених пунктів і чи мають органи місцевого самоврядування право  впливу на розвиток територій, що знаходяться за межами населених пунктів.

Особливо це важливо для сільських територій, де сільради складаються із декількох населених пунктів, а також для «складних громад», де до складу міської ради віднесено кілька сільрад чи сільських населених пунктів.

З одного боку тут є певна ясність. В Україні є адміністративні карти, де всі території розмежовано на найнижчому адміністративному рівні - міськрад та сільрад(селищні та сільські ради). Сплата земельного податку також відбувається відповідно до такого розмежування і платники податку сплачують земельний податок(плату за землю) до бюджету тієї ради в межах території якої знаходяться ці землі, у тому числі і за межами населених пунктів.

Проте в українському законодавстві досі відсутнє таке поняття, як адміністративно-територіальна одиниця базового рівня, а визначення місцевого самоврядування в Конституції України та Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст..2) не визначає територію юрисдикції відповідного представницького органу - міської, сільської, селищної ради, тому противники повсюдності місцевого самоврядування цілком логічно стверджують, що юрисдикція ОМС замикається межами населеного пункту.

Ця теза має продовження у законодавстві. Так Земельний кодекс України попервах визнавши юрисдикцію ОМС і за межами населених пунктів у перехідних положеннях фактично перекреслив таке визнання нормою, що «до розмежування земель державної та комунальної власності» землями за межами населених пунктів розпоряджається місцева державна адміністрація. Далі було здійснено новий наступ на повноваження ОМС за межами населених пунктів. Ухвалення закону «Про регулювання містобудівної діяльності» позбавило ОМС у сільських територіях розробляти такий вид містобудівної документації, як схема планування території сільради. Відтак сільські ради втратили можливість комплексного планування просторового розвитку своїх території, а це особливо важливо для сільрад, які складаються із 3-12 сіл і займають досить велику територію. Уже восени 2012 року в першому читанні Верховна Рада України ухвалила новий законопроект, №11252 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності”, який робить новий крок до повної втрати впливу сільських рад до планування територій за межами забудови, а територіальних громад до розробки планувальної документації на ці території та будівництво на них. (детально аналіз проекту можна прочитати тут   http://old.csi.org.ua/www/?p=2618#more-2618 )

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної  та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI остаточно закріпив положення про те, що комунальна власність на землю стосується земель у межах населених пунктів і що ради позбавляються впливу на земельні ресурси, що знаходяться за межами населених пунктів.

Якщо до цього взяти до уваги і норми Кодексу про адміністративні правопорушення, то можна стверджувати, що в Україні органи місцевого самоврядування базового рівня - територіальних громад, позбавлені впливу на ситуацію, планування та розпорядження територіями за межами населених пунктів. В цьому контексті поява законопроекту № 11318 «Про забезпечення захисту права комунальної власності на землю» є фактично спробою просто привернути увагу до проблеми поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування територіальних громад за межі населених пунктів.

Законопроект є дуже лаконічним і головна ідея правового регулювання зводиться до простої тези: всі землі в Україні, за винятком земель приватної власності , земель зони відчуження та земель, які знаходяться у використанні Чорноморського флоту є землями комунальної власності.

Звичайно ухвалення такого закону відразу б різко збільшило ресурси територіальних громад, посилило їх фінансові можливості. Але у такому вигляді законопроект не може бути ухваленим з декількох причин:

1) За межами населених пунктів частина земель сьогодні є і у державній власності, визнання цих земель комунальною власністю може породити низку проблем(це в першу чергу стосується земель оборони);

2) Законопроект не визначає базового принципу зміни форми власності земель з комунальної на державну за потреби у цьому;

3) Оскільки у випадку прийняття цього закону відразу постає питання меж території рад, то має бути визначено на основі якого документу ці межі визнаються і яким способом вирішуються питання уточнення меж на місцевості у випадку наявності суперечності між радами.

Замість висновку:

Проблема розпорядження землями за межами населених пунктів є дуже важливою і не такою простою для вирішення, як здається. Поява цього законопроекту є позитивним сигналом, що ініціюються не тільки проекти, які обмежують права місцевого самоврядування, а з’являються радикальні проекти, які захищають ці права.

Для збалансованого та логічного вирішення проблеми, виглядає доцільним, створення спільної робочої групи із представників асоціацій місцевого самоврядування, Уряду та народних депутатів та розробка комплексного законопроекту щодо юрисдикції органів місцевого самоврядування територіальних громад, за участі провідних експертів з України та Ради Європи.

Ця проблема може і має бути розв’язана в рамках реформи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, але враховуючи постійний брак політичної волі до такої реформи, варто спробувати хоча б частково розв’язати проблему юрисдикції ОМС в рамках змін до окремих законів, зокрема: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Земельному кодексі», «Про регулювання містобудівної діяльності», Кодексі про адміністративні правопорушення.

А. Ткачук, 18.10.2012

Додаток:

Проект № 11318 Від 11.10.2012 вноситься народним депутатом України О.В.Білозір (Посв. №375)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення захисту права комунальної власності на землю

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Стаття 1. Визнати право комунальної власності відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст на всі землі, розташовані за межами населених пунктів в межах територій сільських, селищних, міських рад, крім:

земельних ділянок, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

земель зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок приватної власності.

Стаття 2. Кабінету Міністрів України передбачати у проектах Законів України про Державний бюджет України на 2013 рік та наступні роки видатки на проведення робіт із землеустрою із встановлення меж сіл, селищ, міст.

Стаття 3. Прикінцеві положення

1. Внести наступні зміни до Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” (№5245-VI від 6.09.2012 р.).

а) пункт “б” пункту 3 викласти у такій редакції:

“всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, а також територій сільських, селищних, міських рад, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у пунктах “а” і “б”, “в” пункту 4 цього розділу.”;

б) підпункт “г” пункту 4 виключити

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

Comments are closed.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94