На головну Написати лист



Аналіз законопроекту №11252 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності”, (Про містобудування, децентралізацію та юридичну техніку одного законопроекту)

02 жовтня 2012 року Верховною Радою України було включено до порядку денного урядовий законопроект №11252 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності”, який є реальним продовження практики одним законом внести зміни до цілої низки інших законів, предмети регулювання яких є зовсім різними. Так було, коли приймався закон, на підставі якого підготовлені і нинішні зміни. Тоді ми підготували аналіз законопроекту «Про регулювання містобудівної діяльності» -  «Аналіз проекту Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з точки зору юридичної техніки та можливих впливів на розвиток всього українського законодавства», який можна подивитись на сайті Інституту громадянського суспільства за лінком http://old.csi.org.ua/www/?p=1713 від 12.02.2011.

У своєму аналізі ми тоді звертали увагу на прогалини, які мали місце у проекті закону, а також на неприпустимість втручання один законом, який стосується містобудівної діяльності у закони, що регулюють місцеве самоврядування, адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Новий законопроект, як і його попередник стосується внесення змін до багатьох законів і знову у ньому прослідковується практика обмеження повноважень місцевого самоврядування щодо планування розвитку територій. І що особливо дивно, це відбувається на фоні заяв Президента про необхідність децентралізації влади та побудови спроможного місцевого самоврядування.

Отже, що нового пропонується у законопроекті:

1.  З пояснювальної записки до проекту: «  Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» розроблено… на виконання підпунктів 79.1.1., 79.1.2 та 79.1.3 Національного плану дій на 2012 рік щодо Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 року № 187/2012, яким передбачено спрощення дозвільної системи у сфері містобудування.»

У цих пунктах дійсно йде мова про скорочення терміну на отримання вихідних даних до семи днів та реєстрації на земельну ділянку речового права, але от із іншими новелами законопроекту більше жоден пункт нацплану не кореспондується.

2. У статті 136 земельного кодексу вилучається норма: «Забороняється вносити до  зазначеного  переліку призначені під забудову земельні ділянки без  урахування  у  випадках,  передбачених  законом,  результатів громадського  обговорення  містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.»  Президент у своєму посланні посилається на невірну на його погляд практику усунення громадськості від прийняття важливих для територіальних громад рішень: «Особливо поширеною, зокрема, є практика фактичного засекречування генеральних планів міст, а також усунення громадськості від контролю за процесом прийняття та реалізації нормативно-правових актів щодо розпорядження земельними та іншими комунальними ресурсами громад…».

Невже врахування послання Президента якраз у тому, аби остаточно усунути громадян від ухвалення рішень щодо землі?

3. Якщо вилучили громадськість із обговорення містобудівного обґрунтування, то зайвим виявилась і професійна архітектурна експертиза. Із статті 31 закону «Про архітектурну діяльність» вилучено таку норму: «    До проведення   експертизи   архітектурного  рішення  проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор,  який  має відповідний кваліфікаційний сертифікат.»

4. Внесення змін щодо уточнення визначення об’єктів містобудування на місцевому рівні у статті 4 закону «Про регулювання містобудівної діяльності» так і не змогло виправити юридичну неспроможність, яка була закладена у згаданому законі, а лише ускладнення самого визначення. Правда для практики це не настільки важливо. Важливо інше, що органи місцевого самоврядування все далі відсуваються від просторового планування території юрисдикції місцевих рад.

5. Так у статті 13 частина 1 згаданого закону введено доповнення: « 2. За рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних (районних) державних адміністрацій можуть розроблятися схеми планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів) та/або суміжних територій областей (районів).» Дивна логіка розробників: затверджує бюджет з якого фінансується розробка документації відповідна місцева рада, суб’єктами співробітництва територіальних громад є ради, а рішення з розробки схем планування розробляють державні органи. А якщо ради не бажають виділяти кошти бюджету на розробку схеми планування частин території, які пропонує адміністрація, або вважають, що слід розробити схеми планування інших частин. То що тоді?

6. Частина 1 статті 16 закону «Про регулювання містобудівної діяльності» стосується містобудівної документації на рівні населених пунктів. З часу підготовки цього закону було багато дебатів, що скасування такого виду містобудівної документації, як схема планування території сільради, боляче вдарила по компетенції органів місцевого самоврядування у сільських територіях, позбавила сільські ради планувати просторовий розвиток території ради, на якій розміщується декілька сіл (від 2-х до 12-ти). Підготовка навіть 12-ти генпланів не вирішує для сільради питання розвитку: адже дороги між селами, скотомогильники, цвинтарі, вигони для худоби знаходяться за межами забудови. Але автор законопроекту не вирішує цієї проблеми, натомість зміни цієї частини статті 16 є по суті косметичними: «     1. Планування   територій  на  місцевому  рівні  здійснюється шляхом розроблення та затвердження  генеральних  планів  населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.»

До цього додається ще таке уточнення статті 19, «2. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми (частини схеми) планування території району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів та функціонального призначення території.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та акта щодо внесення змін до нього здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.»

Повертаючись до вже цитованого послання Президента Януковича В.Ф. можна побачити, що Президент дещо по-іншому дивиться на проблему територій поза населеними пунктами. Так у посланні йдеться, що «Ефективному функціонуванню місцевого самоврядування стали на заваді такі чинники:

  • порушення принципу повсюдності місцевого самоврядування через нео-хопленість юрисдикцією його органів значної кількості територій, зокрема тих, на яких розташовані земельні угіддя. Натомість до територіальних громад належать лише забудовані території;»

Відтепер новий закон намагається взагалі позбавити сільські, селищні та міські ради будь-якого впливу на забудову території, що межує із забудовою відповідно села. Селища, міста. На наш погляд, це не вірний шлях, який йде у розріз із заявами Президента щодо децентралізації та посилення місцевого самоврядування і викличе не тільки не задоволення у територіальних громадах, а й приведе до негативного висновку Моніторингового комітету Ради Європи щодо виконання Україною своїх зобов’язань перед цією установою щодо розвитку місцевого самоврядування.

До того ж нова частина статті 16 послаблює роль обраних представників - депутатів місцевих рад у планування просторового розвитку: «     5. Зміна функціонального призначення об’єкта будівництва в межах дозволених і допустимих видів використання  територій для містобудівних потреб  за рішенням  виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (за межами населеного пункту - відповідної районної державної адміністрації)  може здійснюватися без внесення змін до містобудівної документації.»

Така норма відкриває ще ширшу дорогу зловживанням у використанні земельних ділянок і посилює корупційні ризики, адже тиснути на виконком значно простіше, ніж вирішувати питання з місцевою радою в цілому.

7. Не вдаючись далі у юридичний аналіз норм цього законопроекту, варто звернути уваги на нечіткість термінології, яка застосовується у Законі «Про регулювання містобудівної діяльності». Так у статті 35 є така норма: «  6. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.»

Аналіз словосполучення «подана чи оформлена» разом із словосполученням «з порушенням установлених вимог» дає підстави стверджувати, що може бути багато різних варіантів законної відмови у прийнятті рішення про повернення декларації. Адже для «подання» можуть бути встановлені окремі дні чи години, окремі види конвертів, чи окрема пошта, а для «оформлення» відмовою може бути навіть розмір паперу чи шрифту. В законодавстві України зазвичай використовують інші формули: винятковий перелік документів, а якщо визначається наприклад форма(бланк) то міститься вказівка, ким встановлюється така форма.

Висновок:

1. Сьогодні закон «Про регулювання містобудівної діяльності» дійсно потребує суттєвих змін, особливо в частині повноважень органів місцевого самоврядування у просторовому планування території юрисдикції відповідної місцевої ради.

2. Запропоновані у законопроекті №11252 зміни йдуть у розріз з деклараціями щодо децентралізації влади та посилення місцевого самоврядування в України проголошеними Президентом Януковичем В.Ф. у Посланні до Верховної Ради України 2012 року.

3. У пояснювальній записці до законопроекту відсутня інформація про погодження цього документу асоціаціями місцевого самоврядування , що мало бути зроблено відповідно до Закону «Про асоціації органів місцевого самоврядування» та відсутня оцінка регуляторного пливу відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

А. Ткачук 02.10.12

Comments are closed.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94