На головну Написати лист



Аналіз проекту Закону про адміністративні послуги

Проект Закону України “Про адміністративні послуги” (далі - проект Закону) розроблено з метою створення доступних та зручних умов для реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг, запобігання проявам корупції під час надання адміністративних послуг.

Завданнями проекту Закону є визначення основних засад діяльності суб’єктів надання адміністративних послуг, прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.

Реєстр. № 9435 від 09.11.2011 р.
Адреса для ознайомлення: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41734
Назва проекту НПА: Проект Закону про адміністративні послуги
Суб’єкт ініціативи: Президент України
Короткий зміст (суть) проекту: Проект Закону України “Про адміністративні послуги” (далі - проект Закону) розроблено з метою створення доступних та зручних умов для реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг, запобігання проявам корупції під час надання адміністративних послуг.

Завданнями проекту Закону є визначення основних засад діяльності суб’єктів надання адміністративних послуг, прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.

Характер НПА: Проект кодексу

Ризик:

Позитив:
Текст законопроекту містить низку положень, які можуть позитивно вплинути на правовідносини у сфері надання адміністративних послуг. Зокрема, до них варто віднести такі: врегулювання питання стандарту надання адміністративних послуг (ст. 9), встановлення пріоритету законодавчого регулювання строків надання адміністративних послуг (ст. 11) та оплати адміністративних послуг (ст. 12); заборона надання платних супутніх послуг адміністративними органами та центрами надання адміністративних послуг (ст. 13); зараховування коштів, отриманих адміністративними органами як плати за надання адміністративних послуг, до загального фонду Державного бюджету України і місцевих бюджетів (ст. 16).
Негатив:
Законопроект, який претендує на статус базового закону, містить низку недоліків, які, за умови їхнього збереження в остаточному варіанті, можуть призвести до правових колізій та складнощів у правозастосуванні. Вважаємо за доцільне виділити головні з них, зокрема:

1. Визначення адміністративної послуги як прийняття адміністративного акту (абзац перший частини 1). Запропонована дефініція є невдалою та некоректною, оскільки адміністративна послуга здебільшого являє собою документальне оформлення реалізації фізичною або юридичною особою її прав і законних інтересів та/або на виконання нею визначених законом обов’язків.

Пропонуємо адміністративну послугу визначити як результат діяльності адміністративного органу, здійсненої за зверненням (заявою) фізичної або юридичної особи і документально засвідчує реалізацію такою особою  її прав і законних інтересів та/або на виконання нею визначених законом обов’язків.

2. Невдале формулювання видів адміністративних послуг (частина 1 статті 5) та наявність відсилочної норми (частина 2 статті 5).

Перераховані у частині 1 статті 5 види послуг не узгоджуються із запропонованим ініціатором законопроекту визначенням адміністративного акту, поданого у статті 1.

Недоречним є й наявність відсилочної норми (частина 2 статті 5), в якій зазначається: „2. Вичерпний перелік адміністративних послуг визначається законом” та припису щодо обов’язку Кабінету Міністрів України „2) внести у шестимісячний строк із дня опублікування цього Закону до Верховної Ради України проекти законів щодо: визначення вичерпного переліку адміністративних послуг;”

Оскільки законопроект претендує на статус базового закону, то за логікою нормотворення, мав би містити й вичерпний перелік адміністративних послуг, а не відсилати до майбутнього закону, предмет правового регулювання якого виглядатиме більш ніж сумнівним.

3. Відсутність в законопроекті критеріїв розмежування терміну „адміністративні послуги” з іншими уживаними в проекті близькими чи схожими за значенням термінами, зокрема: „супутні послуги” (ст. 13), „платні супутні послуги” (ч. 3 ст. 13), „платні господарські послуги” (ч. 4 ст. 6). Частина 1 ст. 13 законопроекту супутні послуги визначає як „виготовлення копій документів, ламінування, фотографування, продаж канцелярських товарів та надання банківських послуг”. Також невирішеним залишається питання щодо розмежування супутніх та  господарських послуг.

4. Відсутність унормування розмірів плати за надання адміністративних послуг. Відповідно до положення абзацу першого ч. 2 ст. 12 „розмір плати за надання адміністративної послуги встановлюється, виходячи із собівартості її надання. У передбачених законом випадках розмір плати за надання адміністративної послуги може перевищувати собівартість її надання”. Якщо цей припис залишити без змін, то це призведе до економічно невиправданого здорожчання вартості адміністративних послуг

5. Відсутність належної структури, яку повинен мати закон як базовий нормативно-правовий акт. На наш погляд, аналізований проект закону має складатися не лише із статей, але й містити певні розділи.

6. Наявність помилок техніко-юридичного характеру.

6.1. Частина 8 ст. 90 Регламенту Верховної Ради України наголошує: „якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни мають викладатися в розділі «Перехідні положення» цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті”. Не зважаючи на цей законодавчий припис, зміни, які пропонується внести до законодавчих актів, викладено у статті 20 законопроекту із назвою «Прикінцеві положення».

6.2. Деякі зауваження можуть бути висловлені до термінології проекту. Зокрема, вважаємо, що більш доцільним з точки зору законодавчої техніки було б перенесення дефініції терміну «єдине вікно» з припису ч. 7 ст. 10 до ст. 1 проекту «Визначення термінів». Крім того, вміщений у ст. 1 проекту термін «центр надання адміністративних послуг» також визначається через принцип «єдиного вікна», значення якого без звернення до ст. 10 незрозуміле.

7. Не можна погодитися з фінансово-економічним обґрунтуванням законопроекту, за яким його прийняття не потребуватиме додаткових фінансових витрат. Адже чималих коштів потребуватимуть дії, пов’язані із: забезпеченням формування та ведення Реєстру адміністративних послуг (ст. 17 проекту); забезпеченням постійного безоплатного доступу користувачів до Реєстру через Єдиний державний портал адміністративних послуг; наданням адміністративних послуг в електронній формі та доступом фізичних і юридичних осіб до інформації про адміністративні послуги з використанням мережі Інтернет, що забезпечується Єдиним державним порталом адміністративних послуг (ст. 18 проекту). Крім того, значні витрати потягне інформування фізичних та юридичних осіб про адміністративні послуги, порядок їх надання через засоби масової інформації (ч. 1 ст. 8 проекту), витрати на виготовлення ідентифікаційних карток посадових осіб адміністративних органів, уповноважених працівників центру надання адміністративних послуг (ч. 3 ст. 8 проекту).

Висновки, пропозиції: Попри наявні новації проекту Кримінально-процесуального кодексу, питання відповідності його положень європейським стандартам та належного захисту прав підозрюваних і обвинувачених залишаються відкритими.

Висновок: потребує доопрацювання

Інша інформація щодо НПА (якщо є):
Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94