На головну Написати лист



«Рідний край, де ми живемо-Батьківщиною зовемо»

Шість століть пронеслись над цим прибузьким селищем. Шість віків залишили на його обличчі свої сліди. Але не дивлячись на те, що давнє минуле Чорного Острова не вивчено докладно, не можливо піддати сумніву те, що він був одним з найстарших поселень на території давньої подільської землі.

За твердженням дослідника історії Поділля Гарнаги, археологічні пам’ятки свідчать про його заснування ще в період Київської Русі.

Чорний Острів розміщений у верхній течії Південного Бугу, де у неї впадає річка Мшанець. Буг обтікає містечко з заходу і півночі, а зі сходу обидві ці річки зливаються в одну так, що утворюється своєрідний острів. Береги Південного Бугу в багатьох місцях перерізаються дамбами і, таким чином, утворюють більш-менш великі водойми. За допомогою чотирьох дамб містечко з’єднується зі своїми передмістями: Мар’янівкою, Ляпинцями і Вовчою Горою. Місцевість досить гарна, але надмірність вологи і оточуючі болота роблять її неповністю здоровою.

Історія походження назви містечка овіяна темрявою легенд та незворотності часу. Варто згадати найбільш поширені, логічно обґрунтовані перекази. Багато століть тому у ці краї прийшла чорна біда - чума. Вона косила людей без жалю і страждань, і ніде було шукати рятунку. Та сили природи зупинили чорну ходу біди, а люди допомогли в цьому. Вони спалили свої помешкання, а самі переселились за 5 кілометрів на північ від проклятого Богом місця. I заклали нове селище - Катеринівку. Час минав, біль втрати вщухла. Люди потроху почали повертатись на острів і відродили життя на ньому. 3 того часу в пам’ять про лихоліття і називають його Чорним.”

В сиву давнину це містечко називали чорним - незарослим. Бо розкинулось воно посеред могутніх дубових лісів і суцільних боліт. Поселення з його земляними і дерев’яними укріпленнями здавалося похмурим і загадковим. Вороги боялись темних лісів і їх мешканців, обминали вони і болота, які несли смерть усім, хто турбував їх спокій. Надалі його стали називати Чорним Островом, тобто дали назву згідно природному місцю розташування.

В легенді, записаній істориками в другій половині XIX ст., розповідається, що поселення спочатку носило назву “Острів”, що походила від природного розміщення. Під час спустошливої епідемії чуми більшість жителів вимерла. Живі - підпалили містечко, а самі поселились на протилежному березі Південного Бугу. 3 цього часу острів почали іменувати Чорним - “темним від згарищ”.

Народна пам’ять зафіксувала і таку історію: під час набігів татар на Поділля велике зло прийшло на рідну землю. Замаскувавшись в чорному лісі, татари, як пише Густинський літопис, зненацька напали і багато шкоди на Поділлі скоїли, і без жодного опору, без милості полонили місцевих жителів. Рятуючись від їх переслідування, дехто Свірщ зі своїм військом утік на острів Бугу і тут оселився, Біженці побудували будинки і обкопали їх ровом. Так було покладено початок Чорному Острову.

Від легенд і гіпотез перейдемо до більш достовірної, відтвореної в документах історії містечка. Перші згадки в документах про Чорний Острів відносяться до XIV ст. саме це містечко входило до списку міст, що мали у XIV - XVI ст. міцні фортифікаційні споруди. I в XIV ст. від гирла річки Мшанець аж до Бугу “в придатному для оборони місці” був збудований замок. В той час між феодалами Польщі. Литви точилась запекла боротьба за володіння волинськими і подільськими землями. В цій боротьбі отримали перемогу польські феодали. Але і литовські князі зберегли деякі володіння. Так, у 1366 році про містечко в Польському літописі вказується, що польський король Казимир Великий дарував у числі інших міст “Чорний Городок” литовському князю Люберту Гедеміновичу. Цей рік і вважається  офіційним роком заснування Чорного Острова.

1556 рік - одна з центральних дат в історії селища, що характеризується початком нового етапу розвитку суспільних відносин - надання Магдебурзького права та переведення поселення в ранг містечка. З цього часу і починається історія Чорного Острова як адміністративного центру.

Значний вклад у розвиток Чорного Острова зробила родина польських шляхтичів Пшездецьких, які володіли Чорним Островом та навколишніми селами з середини XVIІІ і до початку ХІХ ст..

Карл Пшездзецький мав кілька тисяч десятин орної землі, понад п’ять тисяч селян-кріпаків. Він мав розкішний палац, чудову картинну галерею, бібліотеку, влаштовував пишні бали і прийоми. В той же час основна маса селян злидарювала, задихаючись від безсилля і нещадної експлуатації.

Безтурботне життя графа було затьмарене гіркою втратою. Літнього дня 1873 року дві його доньки поїхали на прогулянку верхи. У той день ніщо не сповіщало біди. Але Лаурі стало погано і вона впала з коня. Важка травма - перелом хребта, прикувала дівчину до ліжка. Батько, який не бажав спокійно споглядати як поволі помирає його донька, вирішив вести її на лікування до Риму. У дорозі Лаурі стає тільки гірше і вона помирає у 21-річному віці. Її поховали у сімейному склепі, який знаходився під будівлею костелу . Засмучені важкою втратою батьки замовляють коштовний надгробок у видатного скульптора, професора Петербурзької академії мистецтв Віктора Бродського. Майстер працював над замовленням 2 роки. Надгробок з білого каррарського мармуру вагою понад 3 тонни 1876 року було доставлено залізницею. Пам’ятник встановили у костелі, де знаходився родинний склеп.

Працював учителем училища в Чорному Острові відомий український байкар Леонід Іванович Глібов, який написав поезію «Стоїть гора високая», котра згодом стала нашою народною піснею. Леонід Глібов приїхав до містечка в 1856 році, після закінчення Ніжинського ліцею вищих наук. Це була його перша самостійна педагогічна діяльність. Тут, у дворянському повітовому училищі, він викладав історію і географію з 1856 по1858 рік. Вже тоді відомий байкар змушений був погодитися на цю посаду бо місце вчителя літератури було зайняте. Глібов захоплювався Подільською природою, Чорно острівськими краєвидами, що знайшло свій відбиток в безсмертній пісні «Журба», яка була написана в Чорному Острові.    

Для людини, яка ніколи не була у Чорному Острові цікаво буде відвідати колишній будинок панів Пшездецьких, ознайомитися з експозицією музею Л.І.Глібова, відвідати старовині храми Чорного Острова.

Гості селища зможуть пройтися берегом річки Південний Буг, познайомитись з місцями про які писав у своєму вірші «Журба» Л.І. Глібов, Помилуватися рукотворним островом Кемпа який був створений місцевими селянами на вимогу панів Пшездецьких у XVIII ст. 

 

учениця 10 класу
Чорноострівського НВК
Володькова С.М.

смт. Чорний Острів 2012 рік

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94