27 січня 2012р. в актовому залі приміщення Чорноострівської ЗОШ відбулися перші в історії селища Чорний Острів збори громади. На ,зборах, як і годиться були присутні селищний голова Анатолій Парасина, працівники виконавчого комітету селищної ради, депутати та представники громади.Незважаючи на мороз, який в той день поміцнішав, людей було повний зал.  Збиралися організовано, адже сама громада мала вирішити за яким статутом їй  жити, як будувати стосунки із владою та ,як гуртом вирішувати свої проблеми. Дякуючи проекту ” Чорний Острів-містечко громадської єдності” , який здійснюється за фінансової підтримки Програмою розвитку ООН в України чорноострівчани  стали більш активні, повірили в свої можливості. І вже не мучили думки організаторів заходу: а чи зберуться люди, чи буде з ким працювати. Бо хіба не було таке, що на свято селища прийшло 30 чоловік. От  і сьогодні вже не перша зустріч, а знову з’явилися в залі нові обличчя.

 Все відбувалося за сценарієм. Мабудь, чи не вперше захід розпочався із Гімну України. Всі присутні, навіть,  зовсім літні люди, приклавши руку до серця намагалися співати, унаслідуючи прикладу Голови Хмельницького обласного центру молодіжних ініціатив Руслану Рохову та працівникам проекту. Потім відбулася урочиста передача герба та хоругв Чорного Острова громаді селища. Зачитали підсумки конкурсу на кращий шкільний твір. Переможцями стали дві учениці з 28 учасників :  .  Скільки ж  було радощів у дівчаток, коли разом із цукерками вони отримали грошові нагороди від Голови Центру молодіжних ініціатив Руслана Рохова за їх активність і патріотизм до рідного краю. Думаю,ці діти отримали  великий заряд на майбутнє. Саме такі маленькі заходи і пробуджують у дітей громадянську свідомість, любов до рідного краю, спонукають їх до дії. А далі розгорнулися дискусії щодо остаточної редакції проекту статуту. Загалом, це вже третє остаточне обговорення пректу статут. Після кожного попереднього обговорення вносилися відповідні зміни розробниками, які були запропоновані представниками громади. А на цих зборах акцент було зроблено на двох статтях, що стосувалися природніх територій та об”єктів культурної спадщини. Приємно. що до запронованої редакції представники громади додали ще об’єкти, які на їх думку складали цінність для громади. А далі було голосування … Рішення  щодо прийняття статуту було одноголосним. Чи то мені видалось, чи то, дійсно, щось змінилося в стосунках з громадою, але вже за чашкою кави люди один з перед одного роздавали свої телефони, просили запрошувати їх на заходи, висловлювали я ініціативи,плани. Зявилися нові активісти… і це радувало.

Віра Данилюк, 31.01.201