На головну Написати лист



ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА РОЗГЛЯДУ ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ (Частина 3)

Закон - від проекту до опублікування

Реєстрація законопроекту у Верховній Раді України[1]

Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд Верховної Ради України, приймаються і реєструються в секторі службової кореспонденції Загального відділу Секретаріату Верховної Ради України і протягом одного дня передаються з копією в електронному вигляді (комп’ютерним файлом) до сектора реєстрації законопроектів управління організаційної роботи з комітетами Апарату Верховної Ради України.

Якщо законопроект оформлено відповідно до встановлених вимог, сектор реєстрації законопроектів управління організаційної роботи з комітетами присвоює реєстраційний номер і подає їх на розгляд Голові Верховної Ради України або його заступникам (згідно з розподілом обов’язків).

Законопроекти, оформлені з порушенням встановлених вимог, не пізніш як у п’ятнадцятиденний термін разом із супровідним листом, підписаним Головою Верховної Ради України або його заступниками, повертаються відповідним суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Після цього законопроекти з резолюціями Голова Верховної Ради України або його заступники повертають до сектора реєстрації законопроектів Управління організаційної роботи з комітетами, який разом з відділом технічної роботи з документами виготовляє копії законопроектів та доданих до них документів і через сектор службової кореспонденції загального відділу розсилає їх зазначеним у резолюціях адресатам. (Оригінали цих проектів зберігаються у секторі реєстрації законопроектів управління організаційної роботи з комітетами до прийняття відповідних законодавчих актів, після чого передаються до протокольного сектора загального відділу).

Копії законопроекту разом з супровідними матеріалами надсилаються:

- комітетам, до відання яких належить це питання, - для попереднього розгляду та підготовки висновків про доцільність внесення до порядку денного сесії та визначення подальшої роботи над ними;

- Комітетові з питань правової політики - законопроекти з конституційних питань надсилаються для визначення їх відповідності Конституції України (термін візування - до 5 днів);

- Комітетові з питань бюджету - як уже зазначалося, для проведення експертизи на предмет його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюд­жетному періоді;

- Головному науково-експертному управлінню та Головному юридичному управлінню Апарату Верховної Ради України - для науково-правової та правової експертизи;

- Управлінню організаційної роботи з комітетами - для контролю за їхнім проходженням.

Розгляд законопроектів у комітетах Верховної Ради України

Після того як законопроект було поширено серед депутатів, він направляється до парламентських комітетів для попереднього розгляду та підготовки висновку про доцільність їх прийняття і включення до порядку денного сесії, а також про порядок подальшої роботи над ними. При цьому для підготовки висновку визначається головний комітет, якому інші комітети у визначений термін подають свої висновки.

Щодо законопроектів, реалізація яких потребує матеріальних чи інших витрат, головний комітет і Комітет з питань бюджету на спільному засіданні приймають рішення щодо повноти їх фінансового обгрунтування і забезпечення. З цього питання комітети можуть запросити висновок Уряду України, а також внести свої пропозиції та обгрунтування.

До того ж кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, вивчається Комітетом з питань бюджету на предмет його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, після чого:

- законопроекти, які згідно з експертним висновком та рішенням Комітету з питань бюджету не впливають на доходну та/або видаткову частини бюджетів, вносяться до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України для їх розгляду у загальному порядку;

- законопроекти, які за висновком Комітету з питань бюджету впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, протягом трьох днів передаються Міністерству фінансів України для визначення вартісної величини впливу законопроектів на доходну чи видаткову частини бюджетів та для пропозицій щодо доцільності їх прийняття, можливості та терміну набрання ними чинності. Міністерство фінансів України у двотижневий термін готує експертний висновок та пропозиції до законопроектів і передає Комітету з питань бюджету для підготовки висновків щодо доцільності їх прийняття Верховною Радою України і термінів набрання ними чинності.

Законопроект після попереднього розгляду у відповідних парламентських комітетах з їхніми висновками передаються на Погоджувальну раду депутатських фракцій (груп), після чого Верховна Рада вирішує питання про внесення законопроекту до порядку денного сесії якщо це не було зроблено при затвердженні порядку денного чергової сесії).

Після включення законопроекту до порядку денного сесії головний комітет розглядає всі внесені і не відкликані пропозиції, поправки до законопроекту і готує його до розгляду Верховною Радою України в першому читанні. Альтернативні законодавчі пропозиції і законопроекти розглядаються комітетами одночасно з основним законопроектом.

Доопрацьований законопроект разом з висновком головного комітету за його поданням включається до першого розділу порядку денного сесії, а подальше включення його до розкладу пленарних засідань вирішується Верховною Радою України за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп).

Інші  комітети вивчають законопроект і подають головному комітету, до відання якого він належить, свої висновки та пропозиції.

Головний комітет узагальнює зауваження і пропозиції, одержані від інших комітетів, вивчає економічну та юридичну обгрунтованість законопроекту (за допомогою Головного науково-експертного управління, а також із залученням у разі необхідності фахівців з наукових установ), в тому числі й щодо альтернативних законопроектів, якщо вони є, зв’язок з іншими законодавчими актами і приймає рішення про внесення законопроекту на розгляд Верховної Ради України та щодо подальшої роботи над ним.

Голова Верховної Ради України за підсумком попереднього обговорення проекту розкладу засідань Верховної Ради України Погоджувальною радою депутатських фракцій (груп) вносить його на розгляд Верховної Ради України.

Верховна Рада України не пізніш як у п’ятнадцятиденний термін з дня внесення головним комітетом законопроекту на розгляд Верховної Ради України вирішує питання про внесення законопроекту до порядку денного сесії (якщо це не зроблено при затвердженні порядку денного чергової сесії) та про порядок подальшої роботи над ним.

Законопроект, підготовлений головним комітетом для розгляду в другому та наступних читаннях, погоджується секретаріатом цього комітету з Головним юридичним управлінням, а також з відповідним підрозділом Ви­давництва Верховної Ради України та візується керівниками цих підрозділів Апарату Верховної Ради України.

Якщо законопроект завізовано із зауваженнями, їх вручають депутатам разом із законопроектом. Ори­гінали порівняльної таблиці та довідкових матеріалів, підготовлених до розгляду законопроектів у другому і наступних читаннях, після тиражування секретаріатом головного комітету передаються протокольному сектору Загального відділу.

Підготовлені до розгляду в другому та наступних читаннях проекти законів візуються головою або заступником голови комітету Верховної Ради України та завідуючим секретаріа­том цього комітету.

Законопроект, підготовлений головним комітетом до розгляду в другому чи третьому читаннях, висновки відповідних комітетів та інші матеріали до нього тиражуються Відділом технічної роботи з документами і вручаються депутатам у строки, встановлені Регламентом Верховної Ради України.

Після прийняття законопроекту як закону його на підпис Голові Верховної Ради України готує протокольний сектор Загального відділу. На зворотному боці останнього аркуша їх візують голови відповідних комітетів Верховної Ради України і завідуючі секретаріатами цих комітетів, керівник Головного юридичного управління, завідуючий протокольним сектором Загального відділу та Керівник Апарату Верховної Ради Укра­їни. На підпис Голові Верховної Ради України ці документи подає Керівник Апарату Верховної Ради України.

Кожному акту Верховної Ради України протокольний сектор Загального відділу присвоює порядковий номер із зазначенням дати прийняття. Нумерація актів Верховної Ради України починається з початком кожного скликання.

Підписані Головою Верховної Ради України закони протокольний сектор Загального відділу надсилає фельдзв’язком на підпис Президенту України, після чого підписані Президентом України закони України поверта­ються до Верховної Ради України і передаються до протокольного сектора Загального відділу, який через Відділ технічної роботи з документами забезпечує їхнє тиражування і розсилає копії законів згідно з покажчиками розсилань, поданими відповідними комітетами Верховної Ради України.

Якщо Президент України скористався своїм правом вето і повернув закон із пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду, Загальний відділ має повідомити про це Керівникові Апарату Верховної Ради України і передати їх разом із законом для подальшої роботи до сектора реєстрації законопроектів Управління організаційної роботи з комітетами.

Після розгляду пропозицій Президента України Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності Першим заступником Голови Верховної Ради України, копії закону і матеріали до нього сектор реєстрації законопроектів Управління організаційної роботи з комітетами згідно з резолюцією надсилає на опрацювання відповідним комітетам Верховної Ради України та підрозділам апарату, а оригінали передає до протокольного сектора Загального відділу.

Секретаріат відповідного комітету веде справу щодо кожного законопроекту. До неї в хронологічному порядку включаються всі матеріали про його внесення, подання, направлення, розгляд та прийняття. Аналогічні справи ведуться секретаріатами комітетів і щодо кожного чинного закону. Справи законопроектів і справи законів можуть надаватися для ознайомлення депутатам за їхнім зверненням.

Підписання закону Президентом України. Повторний розгляд закону Верховної Ради України за наслідками застосування Президентом України права вето. (Ст.94, пункти 29, 30 ст. 106 Конституції України)

Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання підписаного Головою Верховної Ради України закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмо­тивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. (Офіційне тлумачення ст.94 - Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року № 11-рп/98 (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) встановлює правила обрахування зазначених строків: перебіг п’ятнадцятиденного та десятиденного термінів треба обчислювати в календарних днях.

Протягом дії Конституції України в редакції 08.12.2004 року проблема не підписання та не повернення Президентом ухваленого закону вирішувалась Головою Верховної Ради України: він остаточно підписував та оприлюднював закон, який у цьому випадку набував чинності.

Із визнанням закону №2222 про внесення змін до Конституції України не конституційним і відновленням дії Конституції України в редакції від 28.06.1996 року знову постає проблема реального застосування частини 3  «У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не  повернув  закон  для  повторного  розгляду,  закон  вважається схваленим Президентом України і має бути  підписаний  та  офіційно оприлюднений.»

Строки підписання та офіційного оприлюднення Президентом України законів України, визначені частинами третьою та четвертою ст. 94 Конституції України, починаються з наступного дня після їх отримання Президентом України. Якщо закінчення цих строків припадає на вихідний або святковий день, то днем закінчення строку є наступний робочий день).

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Тим же рішенням Конституційного Суду України передбачається, що конституційна вимога щодо повторного прийняття закону Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу поширю­ється лише на закони, пропозиції Президента України до яких повністю або частково відхилені. Ця вимога стосується прийняття закону в цілому.

Якщо пропозиції Президента України до закону у пропонованій ним редакції враховано повністю, повторного прийняття закону не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту не вимагається.

У разі прийняття Верховною Радою України закону після повторного розгляду з урахуванням пропозицій Президента України глава держави зобов’язаний підписати його та офіційно оприлюднити у десятиденний строк.

Зауваження Президента України до повернутого ним закону розглядаються за процедурою внесення змін і доповнень, скасування законів з новим голосуванням щодо закону в цілому. Розгляду підлягають структурні частини закону, щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов’язані з ними.

Якщо під час розгляду пропозицій Президента України до закону будуть внесені зміни, не передбачені цими пропозиціями, Президент України діє відповідно до частини другої ст. 94 Конституції України, тобто якщо Верховна Рада вносить сформульовані нею поправки до закону, який було повернуто, Президент України може знову повернути виправлений закон до Верховної Ради з новими зауваженнями.

Підписаний Президентом України закон є оригіналом і зберігається в Апараті Верховної Ради. Всі інші примірники закону є копіями.

Опублікування та набрання чинності

Конституція України встановлює порядок набрання чинності законами.

Стаття 57: Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, не чинні.

Частина п’ята ст.94 Конституції України встановлює правило, за яким закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніш дня його опублікування.

Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніш початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

Офіційне опублікування законів здійснюється державною та російською мовами у „Відомостях Верховної Ради України” протягом 30 днів, а також у газеті „Голос України” протягом 5 днів і є офіційною публікацією.

Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503 „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”:

l) закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету міністрів України не пізніш як у п’ятнадцятиденний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях, якими - за Указом - є „Офіційний вісник України”, “Відомості Верховної Ради України”, газета „Урядовий кур’єр”;

2) акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів і з зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду. Такий реєстр ведеться Міністерством юстиції України і є суто технічним видом обліку нормативно-правових актів.

Формально є також Указ Президії Верховної Ради Української РСР 24 вересня 1958 року №40-ІУ (в редакції указу ПВС УРСР від 06.08.80 № 680-10) „Про порядок опублікування законів Української РСР, постанов та інших актів Верховної Ради Української РСР, указів і постанов Президії Верховної Ради Української РСР і набрання ними чинності”, але він, по суті, не застосовується.

Тлумачення закону. Визнання положень закону неконституційними

Стаття 150 Конституції України встановила, що вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, а також офіційне тлумачення Конституції України та законів України віднесено до компетенції Конституційного Суду України.

Питання конституційності актів Верховної Ради України розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим; офіційне ж тлумачення здійснюється за зверненням громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб (ст. 43 Закону України „Про Конституційний Суд України”).

З цих питань Конституційний Суд України ухвалює рішення, які обов’язкові до виконання на території України, остаточні й не можуть бути оскаржені. (Офіційне тлумачення положень частини другої ст. 150 див. у Рішен­ні Конституційного Суду № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року).

Стаття 151 Конституції України: Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів Ук­раїни або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов’язковість.

Стаття 152 Конституції України: закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їхню неконституційність.

Перегляд закону. Скасування закону

Внесення змін до закону здійснюється шляхом прийняття відповідного закону за процедурою трьох читань.

Зміни вносяться до закону, а не до закону про внесення змін до нього.

Законопроект про внесення змін до закону подається на розгляд Верховної Ради відповідним головним комітетом Верховної Ради у вигляді таблиці.

Зміни до закону можуть вноситися шляхом вилучення або доповнення його структурних частин, прийняття поправок або викладення тексту закону в новій редакції.

У разі коли пропозиція або поправка, що вноситься до тексту закону, відхиляється за наслідками голосування Верховної Ради, попередня редакція закону залишається без зміни.

Якщо закон підлягає визнанню як такий, що втрачає чинність, його текст не поширюється серед депутатів.

Скасування закону здійснюється голосуванням щодо нього в цілому.

Рішення приймається в такому ж порядку, як і при ухваленні актів Верховної Ради України: більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, якщо інше не вимагається Конституцією України.

Запитання для самоперевірки та додаткової підготовки

1)    Яким чином закони набувають чинності?

2)    Проаналізуйте зміст ст..94 і спробуйте запропонувати власну редакцію частини 3 цієї статті аби зняти «тупикову норму».

3)    Перегляньте акти Конституційного Суду України щодо тлумачення окремих норм законів та спробуйте віднайти помилку законодавця, що стала причиною тлумачення.


[1] Тут дано загальний опис процедури. Назви підрозділів , комітетів можуть змінюватись, проте загальна логіка процедури залишається не змінною уже багато років.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94