На головну Написати лист



Типові помилки: надлишкові правові норми

Досить часто розробники нормативно-правових актів намагаються найбільш детально врегулювати правовідносини, які є предметом цього НПА. На жаль досить часто така деталізація насправді не приносить користі ні для розуміння НПА, ні для його подальшого застосування.

Особливо це помітно, коли окремі статті закону чи частини іншого НПА містять так звані «надлишкові» правові норми.

Правила тлумачення НПА передбачають, що не може бути в результаті тлумачення позбавлено правового змісту будь-яку норму НПА, застосування кожної правової норми має відбуватись в контексті усіх інших норм НПА.

Отже будь-які надлишкові норми є шкідливими і можуть лише завадити правильному застоусванню закону.

Приклад: Законом України № 2388-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 1 липня 2010 року були внесені до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

«Стаття 9. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”[1]

Таке доповнення фактично означає, що ініціатори місцевої ініціативи, а це є мешканці громади, мають оприлюднювати свою ініціативу та збирати до неї пропозиції, як того вимагає Закон «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Це фактично перекреслює право на місцеву ініціативу, яка і без такого доповнення має реалізовуватись з урахуванням чинних законів, у тому числі і Закону «Про засади державної регуляторної політики». Тобто, якщо місцева ініціатива стосуватиметься рішення, що може мати регуляторний характер, тоді рада беручи до розгляду місцеву ініціативу, виконує далі процедури, визначені вказаним законом про регуляторну політику і без такого припису. Внесення ж цього доповнення не тільки не посилило застосування «регуляторного» закону, а практично заблокувало фундаментальне право безпосередньої демократії.

Аналогічно виглядають і інші доповнення до чинних норм:

1) до статті 27: « Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

б) делеговані повноваження:

1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»»

Насправді і в цьому випадку цей припис є зайвим, таким що не ґрунтується на праві, адже виконком не отримує такого делегованого повноваження, як «здійснення державної регуляторної політики», виконком просто у своїй діяльності дотримується, визначених законом принципів регулювання господарської діяльності та процедури розгляду і ухвалення місцевих нормативних актів.

Введення цієї нової норми лише породжує підзвітність виконкому органу виконавчої влади у сфері регуляторної політики, що по суті є додатковим обмеженням місцевого самоврядування.

2)   до статті 55

«Стаття 55. Голова районної, обласної, районної у місті ради

6. Голова районної, обласної, районної у місті ради:

17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, в тому числі про здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін;»

Це доповнення додатково містить припущення, що державну регуляторну політику здійснює ще й «апарат» ради, тобто невеликі служби, що забезпечують діяльність голови та депутатів місцевої ради, але це зовсім не так, адже апарат ради не має повноважень на ухвалення нормативно-правових актів.

Проте за наявності такої норми голова ради має обов’язково включати до свого звіту те, чого не має в принципі.


[1] Зміни виділено жирним шрифтом.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94