в редакції №7395 від 22.11.2010 народних депутатів Сенченка В. та Демчишина В. та в редакції 7395-1 від 14.12.2010 народного депутата Кармазіна Ю.
Суть проблеми
Сьогодні в Україні відсутнє законодавство, що визначає порядок утворення, реєстрації, перетворення адміністративно-територіальних одиниць, а також населених пунктів. Відтак це породжує низку проблем, пов’язаних з упорядкуванням назв адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів, їх обліком та своєчасним внесенням змін до первинного реєстру.
Різні відомства України мають свої власні реєстри де присутні назви адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів, зокрема це МВС(паспорти, реєстрація громадян), ДПА(реєстрація платників податків), Мінюст(реєстрація прав на майно), ЦВК(реєстр виборців). Проте часто і серед цих реєстрів мають місце невідповідності у адресах, які породжуються відсутністю первинного реєстру.
Стан правового регулювання у сфері адміністративно-територіального устрою
Конституція України, яка встановлює загальні принципи щодо системи адміністративно-територіального устрою України та визначає у цій сфері повноваження Верховної Ради України, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», що визначає повноваження місцевих рад, Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», який фактично не може застосовуватись, оскільки суперечить Конституції України. Деякі питання встановлення меж адміністративно-територіальних утворень регулюються «Земельним кодексом України».
Найбільш придатним для розв’язання частини проблеми, про яку йде мова у проекті постанови Про довідник “Україна. Адміністративно-територіальний устрій” є закон від 31 травня 2005 року N 2604-IV «Про географічні назви» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 27, ст.360 )
Згідно норм цього закону, він стосується правовідносин пов’язаних із встановленням назв географічних об’єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв. Одночасно стаття 1 закону до географічних об’єктів відносить - держави, автономні території, райони, міста, селища, села.
Стаття 4 цього закону визначає спеціально уповноважений державний орган, що має опікуватись питаннями обліку назв:
«Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв).»
Статтею 9 цього закону регулюється також порядок утворення реєстрів та видання довідників:
«Державну реєстрацію географічних назв здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв.
Порядок створення та ведення Державного реєстру географічних назв, а також надання інформації щодо встановлення географічних назв для їх реєстрації визначається Положенням про Державний реєстр географічних назв, яке розробляється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі економіки, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі фінансів та Антимонопольним комітетом України, і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, наукові та інші установи й організації в межах своїх повноважень можуть видавати офіційні каталоги, довідники географічних назв, зміст яких затверджується (погоджується) спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв.»
Аналіз змісту проекту постанови про довідник “Україна. Адміністративно-територіальний устрій”
1. Проект № 7395 передбачає надання статусу офіційного інформаційному довіднику , розміщеному на сайті Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmist.html та виділення коштів для друкування довідника (у пояснювальній записці мова йде про друк силами парламентського видавництва).
Фактично постанова у цій редакції не вирішує жодної проблеми щодо обліку, реєстрації та підтримання в належному стані реєстру населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць. Навіть надання офіційного статусу довіднику та його видання масовим накладом не звільняє відповідальні за вирішення питань адміністративно-територіального устрою органи(Верховну Раду України, обласні ради, районні, сільські, селищні, міські) від прийняття необхідних актів, аби виправити помилки, про які мова йде у пояснювальній записці до проекту постанови.
Навіть вирішити питання розбіжності в назві села чи сільради за допомогою довідника вирішити буде не можливо.
Фактично у такій редакції постанова стосується винятково фінансування видання довідника, який до того ж має видаватись з урахуванням норм закону «Про географічні назви».
2. Проект №7395-1 має характер такого собі розпорядчого акту, яким даються відповідні доручення Уряду вирішити проблеми про які мова йде у записці до проекту №7395.
3. Обидва проекти не піддають сумніву компетенцію Верховної Ради України вести офіційний довідник адміністративно - територіального устрою. Натомість питання відсутності реєстру, що випливає із закону «Про географічні назви» не знайшло свого відображення в жодній із цих постанов.
Висновок:
1. Проект Постанови про довідник “Україна. Адміністративно-територіальний устрій” в редакціях №7395 та 7395-1 стосуються винятково поточних питань і не вирішують проблеми створення та ведення державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць.
2. Виглядає доцільно комітетам Верховної Ради України в порядку реалізації права на парламентський контроль заслухати відповідальних за реалізацію закону «Про географічні назви» керівників центральних органів виконавчої влади щодо створення державного реєстру.
3. Комплексне вирішення проблеми єдиного первинного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів та поштових адрес можливе через прийняття закону «Про адміністративно-територіальний устрій» та внесення відповідних змін до закону «Про географічні назви».
4. Враховуючи практику створення ЦОВВ державних реєстрів, які не є державною власністю і за які щорічно державний бюджетний сплачує роялті власникам розробки, варто прийняти Верховною Радою України відповідну постанову, яка забороняє створення державних реєстрів, що не є державною власністю.
19.12.10 А. Ткачук
Загрузка ...