Номер, дата реєстрації: 7262-1 від 01.11.2010
Сесія реєстрації: 7 сесія VI скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту: Мірошниченко Ю.Р. VI скликання, Подгорний С.П. VI скликання, Шевченко А.В. VI скликання
Мета ухвалення закону:
Метою ухвалення законопроекту є заміна архаїчного закону «Про об’єднання громадян» та зняття дискримінаційних обмежень громадських організацій при реєстрації у порівнянні з підприємницькими юридичними особами.
Аналіз правового регулювання у визначеній сфері.
Сьогодні в Україні у сфері правового регулювання , заявленої у законопроекті, що аналізується діє декілька законів, зокрема:
«Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року;
«Про благодійні організації» від 16 вересня 1997 року;
«Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07 жовтня 1997 року;
«Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01 грудня 1998 року.
Ціла низка норм щодо предмету правового регулювання, заявленою у законопроекті, міститься у Цивільному кодексі України та Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також у Законі «Про оподаткування прибутку підприємств».
Оскільки законодавство щодо громадських організацій формувалось на початку 90-тих років минулого століття, на сьогодні воно виглядає досить архаїчним.
Зокрема, громадські організації є дискримінованими у порівнянні з підприємницькими юридичними особами:
більш довгий час реєстрації; більші витрати на реєстрацію; дво етапна реєстрація ; при реєстрації здійснюється не проста перевірка формального змісту установчих документів, як для підприємницької юридичної особи, а фактичного змісту статуту; на відміну від підприємницької юридичної особи, яка безперешкодно може діяти по всій території України не залежно від місця реєстрації, громадські організації в залежності від статусу мають обмежену територію діяльності; на відміну від підприємницької юридичної особи, до громадських організацій можна застосовувати такі санкції, як попередження, заборона окремих видів діяльності, примусовий розпуск.
До того ж відсутність єдиного для усіх організацій, що об’єднуються такими родовими поняттями, як недержавний(неурядовий) та непідприємницький(неприбутковий) характер базового закону, яким визначається загальний порядок, створення, реєстрації, припинення та отримання податкових преференцій, створює серйозні проблеми з розвитком реальних благодійних фондів та породжує такі потворні наслідки, як «квазі благодійні» фонди та «квазі громадські» організації при органах влади, через які здійснюється незаконне фінансування цих органів.
Аналіз законопроекту:
Зареєстрований законопроект за №7262-1, є альтернативним до законопроекту №7262 і дійсно на відміну від основного проекту вирішує більшість із існуючих проблем, які притаманні нині чинному закону «Про об’єднання громадян».
1. Перевагами нового законопроекту є :
1) Нове визначення громадської організації, що дає змогу створюватись громадським організаціям у різних сферах в широкому розумінні мети створення, як суспільно-крисної, коли ГО та її члени діють в інтересах широких верств суспільства, а не виключно в інтересах власних членів;
2) Спрощення процедури утворення та реєстрації ГО, переведення її в площину формального дотримання норм закону, а не втручання працівників органів юстиції у статутні документи, як є за чинним законом;
3) У цьому законопроекті зроблено спробу реально перейти до легалізації за повідомним принципом, а не «квазі реєстраційним», як є сьогодні і як пропонується у законопроекті 7262;
4) Відмова від штучного обмеження території діяльності громадської організації(так званого статусу) та введення норми підтвердження всеукраїнського статусу для ГО, які цього бажають;
5) Відмова від широкого кола стягнень, щодо ГО з боку державних органів.
Відтак у цій частині законопроект є досить перспективним і у випадку його ухвалення без непередбачених правок він створює нові можливості розвитку українських громадських організацій.
2. Сумнівною новацією законопроекту є право юридичних осіб засновувати громадські організації або бути членом громадської організації. Така ж норма присутня і у законопроекті за №7262.
На наш погляд ту присутнє певне не розуміння європейських документів де декларується свобода асоціацій і право на асоціацію надається фізичним та юридичним особам. В Україні, відповідно до статті 36 Конституції України, та й практики , що давно склалась, громадська організації є об’єднанням власне фізичних осіб, громадян, а не юридичних осіб. Натомість об’єднання юридичних осіб є асоціацією, спілкою, союзом і т.п. Членство у громадській організації та участь у її діяльності несе свої права і обов’язки, у тому числі адміністративну та кримінальну відповідальність. Юридична відповідальність юридичних осіб відмінна від відповідальності фізичних осіб, тому не може бути рівності членів фізичних та юридичних осіб. Без такої рівності не може бути громадської організації. До того ж в українських реаліях, надання права юридичним особам створювати саме громадські організації нанесе непоправну шкоду іміджу громадянському руху та громадянському суспільству.
3. Ще однією цікавою новелою, є стаття 11 «Громадські організації без статусу юридичної особи». Тут зроблено в цілому правильний хід про утворення такої ГО на основі договору про спільну діяльність. Проте, відсилання у цій статті на облік договорів «в установленому законом порядку», може стати важким каменем для таких ГО, оскільки ні цей ні інші закони не встановлюють такого «порядку обліку».
Аналогічно є побоювання, що залишення не визначеною у законі формою «письмового повідомлення» може привести до встановлення такої форми, у тому числі такої, що потребуватиме сплату коштів актами органів виконавчої влади.
4. Ще однією проблемою може стати застосування норми частини 3 статті 5, щодо можливості містити у найменуванні ГО прізвища фізичної особи лише « за умови письмової згоди такої особи або її спадкоємців». Проблемою це стане для багатьох ГО, в найменуванні яких присутні Богун, Мазепа, Ленін, князь Володимир і т.п.. На наш погляд ця норма має бути відкорегована з урахуванням норм, які присутні у законі про географічні назви.
Висновок: Законопроект №7262-1 в цілому є кроком уперед в порівнянні з нині чинним законом «Про об’єднання громадян», значно якіснішим і простішим від законопроекту №7262 і може бути ухваленим, з урахуванням викладених вище зауважень
А. Ткачук
08.11.10
Ці матеріали підготовлені Інститутом громадянського суспільства за підтримки, наданої Відділом демократії і врядування Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі відповідно до умов ґранту №121-А-00-03-00008-00 (Програма сприяння Парламенту II: Програма розвитку законотворчої політики) в рамках реалізації проекту з розвитку законодавчої техніки.




