На головну Написати лист



Аналіз проекту Закону «Про громадські організації» № 7262

Номер, дата реєстрації: 7262 від 18.10.2010
Сесія реєстрації: 7 сесія VI скликання

Суб’єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту: Мойсик В.Р. VI скликання , Карпук В.Г. VI скликання , Гуменюк О.І. VI скликання

Мета ухвалення закону:

Автори законопроекту справедливо зауважують, що нинішнє законодавство, що регулює правовий статус , порядок утворення та діяльності громадських організацій потребує оновлення.

Зокрема у пояснювальній записці сказано:

«Зокрема, чинне законодавство про об’єднання громадян містить ряд серйозних проблем:

- ускладнена процедура легалізації (державної реєстрації) громадських організацій (фактично подвійна);

- здійснення державного контролю за статутною діяльністю громадських організацій;

- відсутність адекватної сучасним вимогам і умовам фінансової основи діяльності громадської організації (вилучення членських внесків з видів надходжень, що звільняються від оподаткування);

- декларативний принцип залучення громадських організацій до підготовки, обговорення, а, найголовніше, врахування її думки при прийнятті державних рішень;

- відсутність реального механізму залучення громадськості до проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, неврахування у їх діяльності підготовлених громадськістю пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих  проблем  для  їх  врахування органами виконавчої влади у своїй роботі;

- обмеження права юридичних осіб на заснування або членство в громадській організації тощо.»

З такого твердження стає зрозумілим, що має бути ухвалено новий закон,і таким законом, має стати закон «Про громадські організації» у редакції, викладеній у законопроекті № 7262.

Аналіз правового регулювання у визначеній сфері.

Сьогодні в Україні у сфері правового регулювання , заявленої у законопроекті, що аналізується діє декілька законів, зокрема:

«Про об’єднання громадян»  від 16 червня 1992 року;

«Про благодійні організації» від 16 вересня 1997 року;

«Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07 жовтня 1997 року;

«Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01 грудня 1998 року.

Ціла низка норм щодо предмету правового регулювання, заявленою у законопроекті,  міститься у Цивільному кодексі України та Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також у Законі «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки законодавство щодо громадських організацій формувалось на початку 90-тих років минулого століття, на сьогодні воно виглядає досить архаїчним.

Зокрема, громадські організації є дискримінованими у порівнянні з підприємницькими юридичними особами:

більш довгий час реєстрації; більші витрати на реєстрацію; дво етапна реєстрація ; при реєстрації здійснюється не проста перевірка формального змісту установчих документів, як для підприємницької юридичної особи, а фактичного змісту статуту; на відміну від підприємницької юридичної особи, яка безперешкодно може діяти по всій території України не залежно від місця реєстрації, громадські організації в залежності від статусу мають обмежену територію діяльності; на відміну від підприємницької юридичної особи, до громадських організацій можна застосовувати такі санкції, як попередження,  заборона  окремих видів діяльності, примусовий розпуск.

До того ж відсутність єдиного для усіх організацій, що об’єднуються такими родовими поняттями, як недержавний(неурядовий) та непідприємницький(неприбутковий) характер базового закону, яким визначається загальний порядок, створення, реєстрації, припинення та отримання податкових преференцій, створює серйозні проблеми з розвитком реальних благодійних фондів та породжує такі потворні наслідки, як «квазі благодійні» фонди та «квазі громадські» організації при органах влади, через які здійснюється незаконне фінансування цих органів.

Аналіз законопроекту:

На жаль законопроект не вирішує жодної із проблем, про які мова йде у пояснювальній записці та інших проблем, які притаманні нині чинному закону «Про об’єднання громадян».

  • 1. Розробники законопроекту не змогли чітко окреслити предмет правового регулювання.

У статті 1 вказано, що закон поширюється на всі громадські організації, їх спілки та представництва іноземних неурядових організацій. У статті 2 до громадських організацій віднесено:

«- благодійні організації;

- фахові[1] організації;

- організації роботодавців;

- професійні спілки;

- інші громадські організації.»

Водночас у цій же статті всі ці «громадські організації» фактично виводяться з під дії цього закону: «Особливості правового регулювання діяльності благодійних організацій, фахових організацій, організацій роботодавців, професійних спілок  визначаються окремими законами України.»

Отже новий закон не буде більш універсальним, ніж нині чинний «Про об’єднання громадян»

  • 2. Застосована у законопроекті термінологія є досить сумнівною і такою, що не відповідає, тій що уже склалася в Україні, та правилам української мови.

У статті 1 зроблено спробу визначити термін  «громадська організація» через надмірно складну юридичну конструкцію, яка містить ще один не визначений жодним актом законодавства термін «суспільна самоорганізація[2]». Тлумачний словник української мови під самоорганізацією, розуміє процес. Тому не може «громадська організація» бути видом процесу, це може бути результатом самоорганізації. До цього ж виникає запитання, чи є достатньою умовою для визнання певної організації громадською того, що вона «створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері», чи вона до того має бути обов’зково «видом суспільної самоорганізації»?  І яким чином визначається «суспільність» самоорганізації?

Окремого аналізу потребує доцільність використання через кому таких термінів «сфері, галузі чи секторі діяльності, професії…».

Аналогічна ситуація із визначенням «фахової організації». Визначення «фахової» організації скоріше притаманне терміну «саморегулівна» організація. Якщо ж у законопроекті міститься відсилання, що правове регулювання «фахових» організацій здійснюватиметься іншими законами, то не має потреби вносити в цей закон незрозумілий термін.

  • 3. Сумнівною новацією законопроекту є право юридичних осіб засновувати громадські організації або бути членом громадської організації.

На наш погляд автори законопроекту не зовсім зрозуміли європейські документи де декларується свобода асоціацій і право на асоціацію надається фізичним та юридичним особам. У нас уже склалося розуміння, що громадська організації є об’єднанням власне фізичних осіб, громадян, об’єднання юридичних осіб є асоціацією, спілкою, союзом і т.п. Членство у громадській організації та у її діяльності несе свої права і обов’язки, у тому числі адміністративну та кримінальну відповідальність. Юридична відповідальність юридичних осіб відмінна від відповідальності фізичних осіб, тому не може бути рівності членів фізичних та юридичних осіб. Без такої рівності не може бути громадської організації. До того ж в українських реаліях, надання права юридичним особам створювати саме громадські організації нанесе непоправну шкоду іміджу громадянському руху  та громадянському суспільству.

Неохайно виписано статтю 8 в частині визначення засновників і міжнародної організації.

  • 4. Законопроект залишає такий релікт закону «Про об’єднання громадян», як різний статус громадських організацій, що визначається територією діяльності і кількістю осередків(стаття 6).
  • 5. Декларуючи повідомний принцип легалізації громадських організацій, автори проекту фактично виписали його як вкрай забюрократизований реєстраційний, оскільки має бути отримано відповідь про проведення легалізації. (стаття 17)
  • 6. Неприпустимим є не тільки залишення, але й розширення санкцій щодо громадських організацій (ст.. 25-29). В нинішніх умовах при такому забюрократизованому законі, як це виглядає з проекту, це стане додатковим тиском на діяльність громадських організацій.
  • 7. Ще більш дивним є перехідні положення законопроекту, які залишають чинним закон «Про об’єднання громадян», який «діє щодо громадських організацій лише в частині, що не суперечить цьому Закону.», що створює додаткові проблеми правового регулювання, оскільки з’являється новий суб’єктивізм у оцінці «не суперечності».
  • 8. На останок. Ухвалення цього закону призведе до фактичної переєстрації усіх громадських організацій протягом року. Аналогічну ситуацію пережили громадські організації в Білорусі, де всі не угодні перереєстрації не пройшли.

Висновок: Законопроект не може бути ухваленим, оскільки привнесе громадянському суспільству додаткові проблеми не вирішивши проблем нинішніх.

А. Ткачук, 20.10.10

Ці матеріали підготовлені Інститутом громадянського суспільства за підтримки, наданої Відділом демократії і врядування Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі відповідно до умов ґранту №121-А-00-03-00008-00 (Програма сприяння Парламенту II: Програма розвитку законотворчої політики) в рамках реалізації проекту з розвитку законодавчої техніки.


[1] ФАХ, -у, ч. 1. Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. // Будь-який вид занять, що є основним засобом до існування. 2. Основна кваліфікація, спеціальність.

ФАХОВИЙ, -а, -е. 1. Стос. до фаху, пов’язаний з якимось фахом.

[2] САМООРГАНІЗАЦІЯ, -ї, ж. 1. Самостійна організація своєї роботи, поведінки. 2. Процес, у перебігу якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи; властивості самоорганізації виявляють об’єкти різної природи: клітина, організм, біологічна популяція, біогеоценоз, людський колектив. 3. Упорядкування яких-небудь елементів, обумовлене внутрішніми причинами, без зовнішнього впливу

Comments are closed.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94