На головну Написати лист



Звіт. Про проведення аналізу проекту Закону України «Про порядок продажу на аукціоні об’єктів комунальної власності територіальних громад міст, селищ, сіл»

Проектом передбачається визначення порядку підготовки та проведення аукціону щодо продажу об’єктів комунальної власності територіальних громад міст, селищ, сіл, а також прав і обов’язків учасників таких аукціонів.
На думку автора проекту прийняття такого закону сприятиме прозорості продажу об’єктів комунальної власності на аукціонах.

Реєстр. № 6394 від 13.05.2010 №_
Адреса для ознайомлення: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37687
Назва проекту НПА: Проект Закону України «Про порядок продажу на аукціоні об’єктів комунальної власності територіальних громад міст, селищ, сіл»
Суб’єкт ініціативи: народний депутат України Джоджик Я.І.
Короткий зміст (суть) проекту: Проектом передбачається визначення порядку підготовки та проведення аукціону щодо продажу об’єктів комунальної власності територіальних громад міст, селищ, сіл, а також прав і обов’язків учасників таких аукціонів.

На думку автора проекту прийняття такого закону сприятиме прозорості продажу об’єктів комунальної власності на аукціонах.

Характер НПА: Проект закону України
Відповідність НПА до чинного законодавства України: Не суперечить чинним законам
Ризик: Негатив: Позитив:
Не передбачено відкритості аукціонів, що не сприяє їх прозорості.

Не встановлено вимог до уповноважених юридичних осіб, що створює  умови для корупції. Не передбачено судового оскарження результатів торгів, проведених з порушеннями, що сприяє зловживанням.

Законопроект є кроком до належного унормування процесу приватизації комунального майна.
Висновки, пропозиції: 1. У статті 1 «Визначення термінів» потребують додаткового визначення поняття торгів та об’єктів аукціону. Перший з цих термінів не визначено взагалі, а визначення другого не відповідає його суті.

Крім того, на протязі всього тексту законопроекту вживається термін «управління відповідної ради, яке регулює питання, пов’язані з майном комунальної власності». Однак законопроект передбачає порядок продажу з аукціону об’єктів комунального майна територіальних громад як міст, так і селищ та сіл. Далеко не в кожному з них орган, який регулює зазначені питання, має статус управління. Відповідно до частини першої статті  54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  «сільська,  селищна,  міська,  районна  у  місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і  штатів  може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад». Тому доцільним є замість зазначеного терміну використовувати в законопроекті більш загальний термін «виконавчий орган відповідної ради, який регулює питання, пов’язані з майном комунальної власності», розкривши його зміст у статті 1.

Потребують уточнення також визначення інших термінів, що визначаються в статті 1.

2. Стаття 2 законопроекту визначає зміст інформації про продаж об’єктів на аукціоні, яка має публікуватися в засобах масової інформації. При цьому в статті 13 вказано, що невідповідність цієї інформації вимогам, передбаченим статтею 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є підставою для припинення аукціону або зняття об’єкта з торгів на вимогу учасників.

Однак об’єкти комунальної власності, питанням організації продажу яких на аукціоні присвячено законопроект, є ширшим поняттям, ніж комунальні підприємства. Воно охоплює також земельні ділянки, будівлі, приміщення тощо, при продажу яких інформація про робочі місця, баланс активів і пасивів, екологічні характеристики не має або може не мати сенсу. Тому виглядає доцільним дати в законопроекті перелік відомостей, які має містити інформація про об’єкти, що підлягають продажу на аукціоні, без посилання на інші законодавчі акти.

Крім того, в законопроекті, зокрема в статті 2, не передбачено розміру реєстраційного внеску або порядку його визначення. Частиною третьою статті 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що розмір реєстраційного внеску не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Необхідно або послатися на зазначений закон, або вказати на спосіб визначення реєстраційного внеску іншим чином.

3. Законопроект, зокрема стаття 3, не передбачає жодних вимог до юридичної особи, з якою може бути укладено угоду про виконання нею функцій організатора аукціону. Такими вимогами могли б бути, зокрема, наявність у цієї юридичної особи ліцензії на відповідний вид діяльності або відповідного досвіду.

4. Статтею 4 передбачено подання юридичними та фізичними особами, які бажають взяти участь в аукціоні, документів за переліком, затвердженим наказом Фонду державного майна України. Посилання в законі України на наказ органу виконавчої влади, який належить до актів нижчого рівня законодавчої ієрархії, виглядає некоректним. Тому доцільно в даному випадку або послатися на частину п’яту статті 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», або, за необхідності, передбачити такий перелік у цьому законопроекті.

5. Норму про те, що продаж об’єкту здійснюється за наявності не менш як двох покупців, пропонується перенести з статті 5 на початок статті 9.

6. Відповідно до пропонованої редакції статті 6 в реєстраційній книзі поряд з записом про банківську установу, до якої учасником аукціону зроблено відповідні грошові внески, пропонується робити також запис про суму зроблених внесків. Пропонується також робити запис про ознайомлення зареєстрованого учасника з правилами аукціону.

Передбачається, що відомості про учасників аукціону, їх кількість не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця. Однак не передбачено заходів щодо забезпечення цієї норми, серед яких могли б бути, зокрема:

визначення єдиною особою, яка має доступ до цієї інформації, працівника, який здійснює записи в книзі реєстрації;

визначення особливого режиму зберігання книги реєстрації;

визначення суворих санкцій, що мають бути застосовані до відповідальної особи в разі поширення  інформації, що не підлягає розголошенню.

7. На початку розділу ІІ окремою статтею може бути визначений режим проведення аукціону. Якщо такі аукціони мають бути відкритими для місцевої преси та громадськості, необхідно це вказати і передбачити відповідні вимоги до приміщення та можливу вхідну плату, як це передбачено частиною третьою статті 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Якщо з якихось міркувань (наприклад, захист приватних інтересів покупців) такі аукціони мають бути закритими, це також необхідно вказати або віднести визначення режиму проведення аукціонів на розсуд відповідних органів місцевого самоврядування.

Однак у разі закритого режиму проведення аукціонів незрозумілим є механізм реалізації норми статті 8 щодо необхідності акта, підписаного трьома незацікавленими особами, для підтвердження факту відмови покупця від підписання протоколу. Адже крім організаторів та учасників аукціону, які, очевидно, незацікавленими особами вважатися не можуть, інших свідків такої відмови може не виявитися. Тому закритий режим проведення аукціону виглядає недоцільним.

8. Статтею 10 не передбачено терміну, в який має бути підписано протокол про проведення торгів. Виглядає доцільним, щоб такий протокол підписувався одразу після закінчення торгів по конкретному об’єкту, щоб у разі, якщо покупець, що запропонував найвищу ціну, відмовиться від підписання протоколу, до нього одразу могли бути застосовані відповідні санкції, як то припинення участі в аукціоні та інші.

9. В статті 12 вказано про публікацію в ЗМІ відповідної інформації протягом 15 днів після укладення договору купівлі-продажу. Однак законопроект не передбачає укладення такого договору, не визначає граничних термінів та порядку його укладення, а також санкцій до покупця, що виграв торги, але відмовляється такий договір підписати.

Виглядає доцільним доповнити законопроект положеннями щодо укладення договору купівлі-продажу між покупцем та уповноваженим представником продавця комунального майна, як це є в Законі України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (стаття 23).

10. Статтею 13 передбачена можливість припинення аукціону на вимогу будь-якого з його учасників або виконавчого органу відповідної ради, однак не вказано, хто приймає рішення про це. Виглядає доцільним передбачити присутність на аукціоні відповідно уповноваженого представника виконавчого органу ради.

Серед підстав для припинення аукціону наведено таку:

«покупець не визначається як такий згідно з законодавством про приватизацію»

На наш погляд, така підстава не є однозначно зрозумілою і потребує уточнення.

Крім того, необхідно доповнити статтю 13 частиною другою про те, що зазначені порушення можуть бути підставою для судового скасування результатів аукціону, як це передбачено в аналогічній статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

11. В тексті законопроекту не передбачено санкцій (або такі санкції виглядають недостатніми) щодо учасника аукціону, який, запропонувавши найвищу ціну, відмовляється здійснювати подальші кроки щодо набуття права власності на відповідний об’єкт. Це створює умови для можливих зловмисних дій тих чи інших зацікавлених осіб з метою зірвати аукціон з продажу комунального майна або торги з продажу конкретного об’єкта. Тому виглядає доцільним у статті 14 передбачити частину другу наступного змісту:

«Покупцеві, який запропонував найвищу ціну за об’єкт, але відмовився підписати протокол торгів або договір купівлі-продажу,  внесені ним грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта не повертаються, а зараховуються до доходів відповідного місцевого бюджету».

Загальний висновок:

Законопроект потребує істотного доопрацювання.

Іншим можливим шляхом до належного унормування організації аукціонів з продажу комунального майна може бути модернізація Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який є, з одного боку, морально застарілим, а з іншого - більш досконалим, ніж законопроект, що пропонується.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94