На головну Написати лист



Звіт. Про проведення аналізу проекту Податкового кодексу України

Проект Податкового кодексу України складається з положень, призначених регулювати відносини, що виникають у процесі встановлення, зміни та скасування податків та зборів в Україні, визначити вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів і повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Реєстр. № 6509 від 15.06.10 №_
Адреса для ознайомлення: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37984
Назва проекту НПА: Проект Податкового кодексу
Суб’єкт ініціативи: Кабінет Міністрів України
Короткий зміст (суть) проекту: Проект Податкового кодексу України складається з положень, призначених регулювати відносини, що виникають у процесі встановлення, зміни та скасування податків та зборів в Україні, визначити вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів і повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

 

Характер НПА: Проект кодексу
Відповідність НПА до чинного законодавства України: Проект має значну кількість розбіжностей з чинними законами України і передбачає внесення змін до таких законів

Проект кодексу не зовсім відповідає ідеям та положенням, викладеним у проекту програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Ризик: Негативи Позитиви
Ризикованим є запровадження додаткового оподаткування прибутку підприємств органами місцевого самоврядування, а також деяких новел, що можуть стати корупційними схемами. Само внесення Податкового кодексу, де зведено в одному документі переважну більшість питань оподаткування з детальною їх регламентацією,  є позитивним явищем.
Висновки, пропозиції: Цим законопроектом, зокрема, значно скорочується кількість місцевих податків і зборів порівняно з їх переліком, передбаченим Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

Так, перелік місцевих податків і зборів, пропонований в пункті 12.1 статті 12 розділу І не містить комунального податку, податку з продажу імпортних товарів, зборів за видачу ордера на квартиру; з власників собак; курортного; за участь у бігах на іподромі; за виграш на бігах; з осіб, які беруть  участь  у  грі  на  тоталізаторі  на  іподромі; за право використання місцевої символіки;  за право проведення кіно- і телезйомок; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.  Більшість з цих зборів  вилучаються обґрунтовано, як незначні або такі, витрати на адміністрування яких перевищують або наближаються до розміру отримуваних надходжень.

В той же час низка запроваджуваних зборів є заміною існуючих.

Так, замість курортного збору запроваджується туристичний збір, що поширюється вже не тільки на курортні, а на всі місцевості країни, і не тільки на туристів, а й на всіх прибулих, що проживають у готелях, в тому числі й на відряджених у службових справах. Це, безумовно, дасть деякі додаткові надходження до частини місцевих бюджетів, однак ефективність цієї новації в ширшому розумінні в разі її втілення покаже час, адже частина додаткових витрат при цьому лягає не лише на громадян і на підприємницькі структури, а й на державний та місцеві бюджети.

Запроваджуваний збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності виглядає заміною і деяким розширенням таких податків і зборів, як податок з продажу імпортних товарів, зборів ; за участь у бігах на іподромі; за виграш на бігах; з осіб, які беруть  участь  у  грі  на  тоталізаторі  на  іподромі; за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

Законопроектом пропонується скасування с 1 січня 2014 року ринкового збору. Це, на нашу думку, матиме негативний вплив на надходження до бюджетів місцевого самоврядування тих сіл і містечок, у яких діють базари, за організацію і функціонування яких відповідають не підприємницькі структури, а самі органи місцевого самоврядування. Вважаємо, що скасування ринкового збору в законодавчому порядку може стосуватися хіба ринків, переданих в управління чи у власність підприємницьким структурам, а щодо ринків, що перебувають у комунальній власності, та сільських базарів скасування чи запровадження ринкового збору має бути залишене на розсуд відповідних органів місцевого самоврядування.

Сумніви викликає передбачена статтею 1 розділу ХІІ база оподаткування реклами - вартість понесених витрат на самостійне виготовлення та/або розповсюдження (розміщення) своєї реклами. Вона є непрозорою,  адже доступ до неї матиме лише вузьке коло чиновників. Прозорими для громадянського суспільства, для економічних та політичних конкурентів були б площа та зона розміщення зовнішньої реклами, площа та наклад друкованої реклами, тривалість та час трансляції реклами по радіо та телебаченню, які може оцінити кожен.

Підпунктом «г» пункту 1.5.1. зазначеної статті пропонується звільнити від  оподаткування рекламні носії, що містять соціальну рекламу.  При цьому сам термін соціальної реклами не визначено, що зберігає  умови для зловживань з боку рекламних компаній та політичних сил під час та напередодні виборчих кампаній (на зразок рекламної кампанії «Вона працює»).

Найважливішою, на наш погляд, і неоднозначною новацією для органів місцевого самоврядування може стати надання їм пунктом 20.1 статті 20 розділу ІІІ права додаткового оподаткування прибутку підприємств, розташованих на відповідній території, з зарахуванням отриманих податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Тут варто відзначити, що по-перше - розміщення платників податку на прибуток по областям є вкрай нерівномірним. Так у Києві збирається майже в 40 разів більше податку на прибуток на одну особу ніж в Тернопільській області, а в Дніпропетровській області в 10 разів більше ніж у Вінницькій. В самій Вінницькій області у місті Немирові збирається понад 50% усіх податків, що збираються в області.

По-друге, таке право накладає дотикові обтяження на бізнес, адже коли компанія має свої підприємства наприклад у 10 містах 10 областей, їй потрібно буде вести 21!! баланс сплати податку на прибуток.

По-третє, надання права на встановлення податку на прибуток в областях та містах неминуче призведе спочатку до фінансової федералізації, а потім до сепаратизму.  

Практика спроби запровадження подібного механізму у Франція показала, що бізнес відразу став переорієнтовуватись на сусідні країни, що призвело до скасування такого додаткового оподаткування.

Запровадження такого податку не обов’язково супроводжуватиметься зростанням доходів місцевих бюджетів.  Адже при цьому зростатиме собівартість продукції і знижуватиметься й так низька конкурентоздатність підприємств, що як не знижуватиме, то стримуватиме зростання бази оподаткування доходів фізичних осіб, податок від яких зараховується до місцевих бюджетів.

Додаткове місцеве оподаткування прибутку підприємств без запровадження відповідних механізмів бюджетного вирівнювання може також спричинити і дальше зростання різниці в бюджетній забезпеченості регіонів.

На наш погляд кращим виходом із цієї ситуації було б запровадження розчеплення податку на прибуток між державою, громадою та регіоном, причому має бути проведено класифікацію областей за обсягами економіки і для кожної групи областей має бути встановлено свої формули розчеплення податку.

До того ж цей новий пропонований податок, який виглядає вдосконаленою заміною вилученого комунального податку, чомусь не вилучено з загальнодержавних і не додано до місцевих, хоча як такий, питання запровадження і розмір якого визначається органами місцевого самоврядування, він мав би бути віднесений до місцевих і названий місцевим податком на прибуток підприємств.

Те саме можна сказати про плату за землю, яка статтею 11 розділу І віднесена до загальнодержавних податків, хоча база оподаткування платою за землю поширена і на землі комунальної власності.

Проект також передбачає наділення місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування низкою повноважень в частині застосування податку з транспортних засобів, який статтею 11 розділу І віднесено до загальнодержавних. З цих повноважень привертають увагу, зокрема, такі:

Пунктом 14.2.1 статті 14 розділу І до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим ексклюзивно віднесено установлення на території Автономної Республіки Крим цього податку та плати за користування надрами у межах їх граничних ставок, визначених Кодексом або законами з питань оподаткування. При цьому не передбачено заходів на випадок, якщо Верховна Рада АРК з тих чи інших причин не проголосує за встановлення цього податку на території автономії. Чи не створює це умови для формування чогось подібного до внутрішньої офшорної зони? Тоді в АРК зможуть реєструвати свої авто всі, хто хоче уникнути їх оподаткування?

На наш погляд, аргументи на користь запровадження такої норми для АРК та відповідні застереження мають бути детально і гласно обговорені. 

Принаймні, на випадок неприйняття ВР АРК рішення про встановлення на території АРК податку з транспортних засобів як мінімум, має бути норма, аналогічна тій, яка, відповідно до пункту 14.3.10 статті 14 розділу І передбачена на випадок, коли сільська, селищна або міська рада не затвердила рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов’язковими згідно з нормами - «такі податки та збори мають справлятися виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів та з урахуванням коефіцієнтів, визначених Кодексом».

Іншим контраверсійним  питанням у  сфері оподаткування транспортних засобів є пропоноване пунктом 7.3 статті 7 розділу VII повноваження органів місцевого самоврядування приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів або одного вантажного автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. сантиметрів на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.  При цьому ніяких обмежень стосовно кола осіб, яким може надаватися відповідна пільга, не передбачено. Це надає можливість місцевим депутатам звільняти від податку на транспортні засоби не стільки осіб, що потребують соціального захисту, як себе та інших місцевих впливових осіб, родичів тощо.

Щодо інших положень, що можуть стати базою для корупційних схем, то таким, на наш погляд, є розвиток положень законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України, які передбачають запровадження благодійних фондів бюджетних установ. Пунктом 10.7.5. проекту Податкового кодексу забороняється надавати благодійну допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям або за їх дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі, надання, прийняття (спрощення процедури). Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування з висування таких умов пропонується вважати діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги.

Ці застереження не можуть мати належного ефекту, оскільки зазначені вимоги можуть ставитися неофіційно і без документального оформлення. Запровадження благодійних фондів при бюджетних установах є узаконенням вимагань з громадян плати за послуги, які законодавством визначено як безкоштовні  і не має бути допущено.

 

На закінчення слід також зауважити, що використана в проекті Податкового кодексу окрема нумерація статей в межах кожного розділу створює незручності та передумови для плутанини в посиланнях і має  бути замінена наскрізною нумерацією.

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94