На головну Написати лист



Обговорюємо програму реформ. Реформа міжбюджетних відносин!?

03 червня 2010 року оприлюднено проект «Програми економічних реформ на 2010-2014 роки», підготовленої Комітетом економічних реформ при Президентові України.

Інститут громадянського суспільства, як експертна організація, планує здійснити низку досліджень окремих аспектів реформ, викладених у згаданій програмі та опублікувати коментарі експертів, як щодо змісту програми, так і щодо того, чого у програмі не має.

Пропонуємо перший матеріал з цієї серії.

Реформа міжбюджетних відносин!?.
З олівцем над «програмою реформ».

Назвати це реформою було б занадто сміливо. Швидше це косметичний ремонт бюджетної системи, впровадження певних змін, які були підготовлені в рамках нового Бюджетного кодексу в 2009 році.

Серйозна реформа міжбюджетних відносин передбачає формування між бюджетних трансфертів виходячи із соціальних стандартів, однак це неможливо здійснити без реформування місцевого самоврядування в цілому і адміністративно-територіального устрою, як складової цієї реформи.

 До речі, Мінфін готовий і підтримує ці реформи, про що прозоро натякає в розділі. Оцінка стану місцевих бюджетів викладена в основному вірно, хоча й неповно. Досить насторожують заходи по підвищенню автономності місцевих бюджетів. Реально і зараз обмежень у визначенні напрямків використання коштів немає. Однак скасування секторних нормативів, що пропонується у програмі як засіб для оптимізації мережі бюджетних установ, насправді дозволить Мінфіну уникнути давати відповідь на питання - на прикладі якої конкретної адміністративно-територіальної одиниці здійснювались розрахунки таких нормативів, для того, щоб оцінити достатність ресурсів для здійснення бюджетних програм. Тобто ми повертаємось у 90 роки, коли Мінфін давав один бюджетний показник без розшифровки, мовляв - «там все враховано, і ні в чому собі не відмовляйте». В частині бюджету розвитку досить обнадійливою є декларація «створення основних законодавчих принципів і критеріїв розподілу інвестиційних субвенцій». Хоча в уряді вже понад півроку лежить законопроект, який передбачає такі механізми, однак вони занадто прозорі і не дають можливості для довільного управління коштами, наприклад, через стабілізаційний фонд. І це вимагає не просто впровадження «середньострокового планування» як в програмі, а середньострокового бюджетування, тобто затвердження в бюджеті призначень на декілька років, що дозволяє розпорядникам брати довгострокові бюджетні зобов’язання, коректно здійснювати тендерні процедури та знижувати вартість закупівель. Це якраз не особливо подобається ні уряду, ні політикам, оскільки, крім всього іншого, це істотно звужує поле маневру коштами.

Спірними є джерела формування бюджету розвитку місцевих бюджетів, особливо, такі як частка податку на прибуток і прибутковий податок з громадян, однак, якщо уряд готовий брати на себе ризики незбалансованості місцевих бюджетів через різкі відмінності та непостійність такого джерела, як податок на прибуток, то таку ініціативу слід вітати. Зрештою, уряд і так дуже ризикує, обіцяючи ввести податок на нерухомість. До цих пір всі проекти цього закону передбачали виведення з під оподаткування 95-99% цієї нерухомості, і то їх не голосували в залі ті, хто представляє решта 1-5% власників. В той час, як удосконалення справляння плати за землю, прив’язка бази оподаткування до ринкової вартості землі, надання права органам місцевого самоврядування встановлювати ставки цього податку - ось реальні кроки на зміцнення фінансової основи самоврядування, не висвітлені в розділі програмі. До речі, Асоціація міст України пропонує всім урядам відповідний законопроект вже років зо п’ять, оскільки така схема відповідає принципам, визначеним у Європейській Хартії місцевого самоврядування.

Найкращим підтвердженням лукавості заходів є індикатори успіху - єдине, за що авторів потім можуть спитати. Так, «відсутність повноважень на місцевому рівні, не підкріплених ресурсом» легко підтверджується тим, що перевірити цей параметр після скасування секторних, тобто галузевих нормативів бюджетної забезпеченості, стане неможливим. Збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у загальному фонді зведеного бюджету до 50% досягається механістичним переведенням частини загальнодержавних програм до місцевих, наприклад, дотації Пенсійному фонду. Адже пенсіонери живуть на місцях, то чому б віднести ці видатки до місцевих. Так, вже зараз за рахунок того, що до місцевих бюджетів у вигляді субвенцій передаються кошти на фінансування програм соціального захисту, дозволяє штучно збільшити частку місцевих бюджетів майже на третину і бадьоро дурити виборців та європейську спільноту, що в нас самоврядні бюджети вже майже такі, як в Європі. Ну і нарешті сміхотворне збільшення частки власних доходів місцевих бюджетів за 5 років лише на 10%, тобто з 10% до 11% свідчить про те, що насправді на впровадження дійсно реальних джерел наповнення місцевих бюджетів, надії у авторів немає і введення податку на нерухомість - fata morgana.

Юрій Ганущак, експерт з питань місцевого самоврядування

04.06.10

Новини

2015-04-09
Обговорення проекту Закону України щодо розпорядження земельними ділянками.

2015-03-25
“Про землю”

2015-03-17
Законопроекти для повного проведення реформи у сфері децентралізації.

2015-03-16
З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

2015-03-11
Методичне забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94